Любко Дереш - Намiр! (2006) Якість: mp3, 128 kb/s Тривалість: 9 год 2 хв. Розмір: 496 Мб. Читає автор! Навряд чи хтось після нього наважиться на такий жорстокий і одночасно магічний експеримент – саме тому, що вперше у актуальній молодіжній прозі України це зробив Любко Дереш. Тобто: за написанням роману “Намір!” втілив намір подолання “межи дорослості”. В сенсі історії, яка трапилася з головним героєм, майже мультяшним Петриком П'яточкіним. І в сенсі ставлення до себе, реального Любомира, котрий має певний життєвий досвід і до певної міри є прототипом “хлопчика з феноменальною пам'яттю”. І в сенсі бренду “Любко Дереш як лідер прози для молоді”. Оскільки усі ці іпостасі проходять крізь тунель роману для того, аби нарешті зникнути. Тобто - позбутись інфантильності. Петрик стикається із різними іміджами смерті – безглуздою, наглою, очікуваною, несподіваною, нестрашною. Побачивши кохану, розчавлену колесами трамваю, вслухаючись в грудну клітку без стуку серця, уздрівши її оскал в очах помираючої бабусі, підірвавши рідну домівку, наш герой вирішує продовжити існувати (а може, все ж таки жити?) в цьому смішному прекрасному світі. На відміну, скажімо, від гетевського юного Вертера. Реальний двадцятидвохлітній Любомир із Галичини перетворив у текст найінтимніші й найдрібніші подробиці свого дитячого й підліткового досвіду, а отже - зробив їх уже “не зовсім своїми”. Принаймні, для декількох тисяч його читачів (а тепер і слухачів) із усієї країни на декілька годин-днів-тижнів вони стали їх переживаннями. Судячи із зливи критичних відгуків та емоційного градусу форумних дискусій – читацькі переживання були вельми контрастними. Бо від “Дереша-бренду” чекали іншого. Чого? Певне що “геніальної молодіжної прози”, з усім набором притаманних цьому жанру (великою мірою – створених ним же) “тусовок та примочок”. А він утнув таку образливу втечу, раптом перетворився на щось інше. Втілюючи намір бути без лейби “виключно для молодих”, перетнути кордон справжнього (а не в уяві, пам'яті чи фантазіях) буття. Гамлетівське питання вирішилось, зафіксувавши перехід із наміру - в дію. Та магічний фокус цього роману у тім, що в іншому вимірі, спілкуючись з новою читацькою авдиторією, проза Дереша інтонаційно, стилістично, лексично залишається впізнаваною. Абзац, речення, вираз, словосполучення – на усіх цих текстуальних рівнях ми знаємо: “made IN Deresh”. Тому з його прозою, як із справжнім другом, завжди цікаво. Які б чудернацькі наміри та ідеї не обговорювались і втілювались. Перефразовуючи Честертона «це голос, який варто слухати». http://www.uaget.com/page/40996
|